До Мінська привезли експонати на мільйони євро

1. «Привезти Олександрійський кодекс не дозволило британський уряд»
2. «Іліада» Гомера, найдавніший фрагмент старозавітного тексту, китайська Тора і гравюри Дюрера

Клинописні таблички віком 4-5 тисяч років, сувої з Мертвого моря, фрагмент Старого Завіту, написаний у другому столітті нашої ери, Біблії, які друкували Гутенберг, Лютер і Скорина, - до Мінська на виставку «Білорусь и Біблія» приїхали експонати, які стоять багато мільйонів євро в грошовому вираженні і не мають ціни в культурному.

TUT.BY побував в Національній бібліотеці напередодні відкриття виставки. Розповідаємо, ніж вона унікальна.

«Привезти Олександрійський кодекс не дозволило британський уряд»

Виставка «Білорусь и Біблія» буде проходити з 20 вересня по 21 жовтня в музеї книги Національної бібліотеки Білорусі (НББ) в Мінську. На її підготовку у команди бібліотеки пішло більше року.

- Ми хацелі паказаць білорусам багацце кніжнай спадчини сусветнай значнасці, - розповідає заступник директора бібліотеки Алесь Суша. - ранньої яшче нідзе ў Еўропе НЕ експанавалася ў адним месцев столькі помнікаў такий значнасці.

Експонати для виставки «збиралися» по різних колекціях з різних міст і країн. В основному вони приїхали з США, Великобританії, Ізраїлю, Південної Кореї. Також є книги з Росії і з власних фондів НББ.

Деякі експонати, як, наприклад, Тора з Китаю, виставляються вперше за свою 250-річну життя. Це стало можливо завдяки партнерству з Групою дослідження рукописів з США.

- З Г Рупай даследавання рукапісаў ми наладзілі кантакте летась, калі святкавалі юбілей Скарини. Падчас імпрезаў пазнаёміліся са худоби Кералам, Які кіруе гета групай и з'яўляецца знакамітим даследчикам у галіне біблейскай археалогіі.

За словами Олеся Суші, саме Скотт Керролл допоміг налагодити контакти з колекціонерами і дістати експонати, які співробітники бібліотеки давно мріяли привезти до Білорусі.

- калі ми думалі над канцепцияй виставити, разважалі, якія помнікі гіпатетична можна привезці. Паверце, многія речи, пра якія ми толькі марилі, реальна спраўдзіліся. Наприклад, Папірус з фрагментами тексту інший кнігі Старога Запавету «Вихад» - ен сами старажитни ў Свецє. Альбо привезени з Кітая світак Тори. Ранєй іх приезд у Мінск биў проста фантастикай.

Хоча привезти на виставку вдалося не все, що хотілося або про що навіть попередньо домовлялися. Це залежало не тільки від власників пам'яток.

- Ми цудоўна разумелі, што НЕ ўсё реальна зрабіць и ахапіць сваімі сіламі. Наприклад, марилі привезці Александрийскі, ЦІ Сінайскі, кодекс, Які захоўваецца ў Британскай бібліятеци и не перамяшчаецца Надав у інши горад. Альо супраць билі Надав НЕ ўладальнікі такіх помнікаў, а ўради некатор краін. YOсць такія приклади з ЗША, Вялікабританіі и інших.

Практично кожну ніч перед початком виставки Алесь Суша бував в Національному аеропорту, щоб зустріти цінний вантаж. У деяких співробітників білоруської митниці, згадує Алесь, страхові суми експонатів викликали подив. Вони прагнули швидше передати їх колегам, більш високим за посадою. Конкретну вартість експонатів виставки заступник директора не називає. Каже лише, що це багато-багато мільйонів євро.

Як таку дорогу виставку вдалося привезти в Білорусь? За словами Олеся Суші, завдяки меценатам, які не хотіли б називати свої імена.

- Каштоўнасць - проста виключная. Такогого ў Беларусі дакладна не було.

«Іліада» Гомера, найдавніший фрагмент старозавітного тексту, китайська Тора і гравюри Дюрера

Концептуально виставка складається з 14 блоків, які послідовно розповідають історію однієї з найважливіших книг для людства - Біблії.

Починається експозиція з передісторії. Тут можна побачити клинописні таблички, яким 4-5 тисяч років, оригінальні рукописи байок Езопа і «Іліади» Гомера, а також сувої з Мертвого моря.

Далі відвідувачі побачать старозавітні тексти. Наприклад, фрагмент з другої книги «Вихід». Це найдавніший зі збережених у світі оригінал, датованим початком другого століття нашої ери.

Тему Нового Завіту починає папірус - послання апостола Павла, яке датується 125 роком. Більш ранніх новозавітних текстів в світі немає, каже Алесь Суша. Або про них поки не відомо.

Наступний блок - це середньовічні тексти на стародавніх мовах: українською, самаритянських, коптською, латинською, ефіопського і інших.

Алесь Суша звертає увагу на армяноязичних видання.

- Вірмени ледзь НЕ першимі ўсёй краінай принялі хрисціянства. Наогул, сами старажитния тексти датуюцца VIII стагоддзем, у нас на виставили yoсць помнік IX стагоддзя. Таксамо yoсць больш пригожи рукапіс XIV - пачатку XV стагоддзя. З Золатая и вялікай колькасцю різни фарбаў.

Окремий розділ розповідає про шлях Біблії на Схід. Тут Алесь Суша приділяє увагу двом Торам: індійської, яка збереглася разом з розкішним тиком, тобто футляром, і китайської.

- Апошняя - гета Тора, напісаная ў еўрапейскай традициі, хутчей за ўсё на поўначи Італіі. Потим гети спіс трапіў з Еўропи ў Кітай и викаристоўваўся мясцовимі іўдзеямі. Там, у Кітаі, ен биў падаравани першаму пасли Вялікабританіі ў гета краіне. Такім шляхам ен вярнуўся на Захадите. Гетая Тора ніколі ранньої НЕ експанавалася. Звичайния наведвальнікі ўбачаць яе ўпершиню з XVIII стагоддзя.

Потім експозицію продовжують вже не рукописні, а друковані Біблії - оригінали Йоганна Гутенберга, Мартіна Лютера і Франциска Скорини.

- Ми вимушани ўвесь годину мяняць старонкі, бо кнізе Нельга ўвесь годину ляжаць у адним стані. Будз перагортваць некатория помнікі, Надав здимаць з експазіциі и мяняць на факсімільнае виданні альбо на інши помнік.

У деяких виданнях можна побачити портрет Мартіна Лютера (їх збереглося дуже мало), оригінальні гравюри Альбрехта Дюрера.

Тут же, в «друкованому розділі", представлені екземпляри Біблії на ланцюгу (пам'ятаєте такий малюнок з букваря?), Переклади Біблії на різні мови світу, в тому числі поліглотти (книги, в яких розміщувався переклад відразу на декількох мовах). Тут же - перифраз Еразма Роттердамського 1548 року. Це не переклад, пояснює Алесь Суша, а переосмислення і тлумачення Святого Письма.

Білоруську книжкову традицію на виставці представляють три розділи: біблійні рукописи, «старадрукі» і переклади на сучасний білоруську мову.

Наприклад, тут, крім само собою зрозумілою Біблії Скорини, можна побачити видання Петра Мстиславця 1575 року і багато, багато іншого.

Щоб допомогти відвідувачам зорієнтуватися і зрозуміти виставку, поруч з вітринами протягом усього часу роботи будуть знаходитися співробітники бібліотеки, білоруські та зарубіжні волонтери. Також буде можливість завантажити додаток для аудіогіда, який проведе по виставці і детально розповість про її унікальні експонати.

До речі, вхід на виставку безкоштовний (завдяки вже згаданим меценатам, які не називають своїх імен).

- Усе читачи бібліятекі могуць зайсці ў любі годину. Вядома, можна Будз замовіць платну екскурсію. Альо ж ми плануем зрабіць и шераг бясплатна, годину пекло годині Будз іх ладзіць.

Усе навукоўци, якія хоць неяк зацікаўлени гета темай, бяруць удзел у падрихтоўци альбо правядзенні виставити. У нас будуць арганізавани навуковия лекториі, яни пачнуцца ўжо з нядзелі. Будуць лекциі специялістаў у галіне теалогіі, кнігазнаўства, лінгвістикі, біблейскай археалогіі.

На відкриття, яке відбудеться 20 вересня о 16.00, планує приїхати безліч гостей, розповідає Алесь Суша. Серед них будуть не тільки білоруси. Завдяки «безвізу» очікується приїзд «віпів» з-за кордону.

- «Бязвіз» дазваляе людзям без праблем приехаць у нашу краіну. Наприклад, 18 верасня та нас завітаў сенатар з Джорджиі. Як для еўрапейцаў НЕ праблєми сесці ў самалёт и паляцець з Мюнхена на виставили ў Париж, гетак жа цяпер та нас на виставили пачалі приязджаць замежнікі. Беларуская культура інтегруецца ў сусветную культурну прастору. Радасна, што тут Будз шмат замежнікаў з ЗША, Вялікабританіі, Ізраіля, Турциі, Расіі.

На думку Олеся Суші, завдяки виставці її відвідувачі зможуть дізнатися, як народилася Біблія і який вплив вона справила на культуру. Також виставка зможе показати самим білорусам, що їм є чим пишатися.

- Ми хацелі паказаць білорусам, што нам yoсць чим ганарицца, што ми краіна з развітай тридицияй и культурай. Колькі Беларускі народ травні палю дзяржаўнасць, пісьменства, столькі займаецца и цікавіцца текстамі Святога Пісання, друкуе Біблію. І ў гетим ен НЕ гірше (хай сабе и не ліпші) за інших.

Текст: Любов Касперович.
Фото: Дарина Бурякіна.

джерело: TUT.by